Майже кожному його батьки говорять, що він найкращий і найкрасивіший, однак опиняючись в соціумі людина часто формує свою самооцінку на думках інших, часто навіть не близьких йому людей.

Даний проект був спонтанним, я стала фотографувати себе в різні частини свого життя для того, щоб подивитися на своє тіло з боку саме на фотографіях, а не просто в дзеркалі. Зрозуміти, що в мені мене не влаштовує, чому і звідки з’являється почуття страху, сорому або агресії, котрою я намагаюся закрити інші емоції або переконати себе, що у мене їх немає.

Всі фотографії це автопортрет, до цього я ніколи не знімала себе оголеною, і для мене було досить складно перейти цю межу і показати себе комусь ще.

Для мене це стало своєрідною терапією, в якій ти сам виступаєш для себе психологом. Способом побачити те, що було в моєму минулому досвіді спілкування і прийняти його. Перестати думати про те, що скажуть інші і позбудеться від якоїсь, хоча б невеликої частини, своїх проблем.