Олена Швед

Протягом останніх 20 років моєю основною сферою діяльності була хірургія. Тому, мене завжди хвилювала тема внутрішніх переживань людини, яка працює в екстремальній медицині, де щоденна праця пов'язана з людськими стражданнями, болем, смертю, і в той саме час - з ризиком та відповідальністю. Це нечасто обговорювали до тих пір, поки пандемія COVID-19 не сфокусувала увагу суспільства на проблемах медицини.

Спроба замислитись над цими питаннями відображена в серії «За червоною лінією», що присвячена роботі в операційному блоці, закритому об'єкті, відокремленому червоною лінією. Кожен, хто перетинає цю межу, потрапляє в зону підвищеного емоційного та фізичного напруження, максимальної концентрації і внутрішнього неспокою. Все, що відбувається тут, нагадує театральну сцену, де діючі персонажі виконують назначені їм ролі. Моя мета - привідкрити завісу «операційного театру» і передати атмосферу цього хвилюючого місця, наповненого напругою і власними сенсами.

Всі знімки були зроблені безпосередньо під час хірургічних операцій протягом 2018-2020 рр. в клініках, де я працюю хірургом.

Моєю основною сферою діяльності впродовж останніх 20 років була медицина. Робота в сфері охорони здоров’я з притаманними їй рисами: ненормованим робочим днем, швидким темпом, надвисоким рівнем відповідальності, хронічним фізичним та емоційним перенавантаженнями, піддає медичних працівників високому ризику розвитку синдрому професійного вигорання. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я визначає синдром вигорання, як довготривалий стрес, що проявляється емоційною виснаженістю, деперсоналізацією, зниженням відчуттям власною значущості. Крилатий латинський вислів «Aliis inserviendo consumor» - «Світячи іншім, згораю сам» ще й дотепер використовують в якості гасла для своєї діяльності медичні організації, установи та окремі лікарі. Частота синдрому вигорання серед лікарів перевищує 50%. Це призводить до високого рівня депресії, зловживання алкоголем, наркотичними засобами та навіть суїциду серед медичних працівників у всьому світі. Небезпека також полягає в тому, що лікарі, які страждають від цього стану більш схильні до помилок в їх професійній діяльності. Мій персональний досвід протистояння синдрому професійного вигорання підштовхнув мене заглибитись в заняття фотографією декілька років тому і відображений в моїй роботі «Ейдетика синдрому вигорання».