Регіна Буквич
2020 - 2021 - закінчила курс навчання з концептуальної фотографії у Marushchenko
Photo School. Київ, Україна. Учасниця фотоклубу 5.6.
2021 - 2022 - закінчила курс навчання MYPH School of Photography. Київ, Україна.
Учасниця спільноти MYPH.
Колективні виставки:
2021 - Виставка випускників фотошколи Віктора Марущенка (MS:2021). Галерея Ра,
Київ.
2022 - Виставка під час Paris + par Art Basel в рамках ярмарку Asia NOW. Проект
"Український павільйон DSL VR Space".
Арт-резиденції:
2023 - Fiskars AiR, Фінляндія, за підтримки Artists at Risk.
2023 - Асоціація Мустаринда, Фінляндія, за підтримки Artists at Risk.
Фото-проекти Регіни
Concierge (2022-2023)
Ця серія робіт дослідження життя та побуту безхатченка, який проживає у під’їзді
багатоквартирного будинку в Києві, де працює консєржом. Також, ця серія відображає
соціальний стан незахищених людей в Україні. Під’їзд нашого будинку прикрашений
картинами, вазами, статуэтками, які приніс та декорував “консьєрж”. А на свята дядя Саша
ставить ялинку та декорує під’їзд дощиком. Його дім є його роботою, а робота домом.
Масова фотографія в наш час сконцентрована на чомусь “красивому”, люди фотографують себе
часто не в дома, а в гарному кафе, в розкішній фотостудії, або в дорогих квартирах,
інтер’єрах які відвідують. Люди залюбки створюють досконаліші образи самих себе для соц
мереж, суспільства і самих себе.
Набагато складніше проникати в приватне не ідеальне і правдиве життя. Не так багато
людей готові бути щирими на камеру. Фотографія дуже тонкий інструмент, вона не є
об’єктивною та може насміхатись.
Мені було важливо зробити дослідження однієї людини, маленької та непомітної для світу,
не захищеної, але важливої у своїй людяності і показати це у фотографіях. Моментальна
фотографія відворює принцип дегеротипії, кожний відбиток існує в єдиному екземплярі, як
і людина.
Зараз я працюю над art book, який складатиметься з оригіналів instax.
Ця серія робіт дослідження життя та побуту безхатченка, який проживає у під’їзді багатоквартирного будинку в Києві, де працює консєржом. Також, ця серія відображає соціальний стан незахищених людей в Україні. Під’їзд нашого будинку прикрашений картинами, вазами, статуэтками, які приніс та декорував “консьєрж”. А на свята дядя Саша ставить ялинку та декорує під’їзд дощиком. Його дім є його роботою, а робота домом.
Масова фотографія в наш час сконцентрована на чомусь “красивому”, люди фотографують себе часто не в дома, а в гарному кафе, в розкішній фотостудії, або в дорогих квартирах, інтер’єрах які відвідують. Люди залюбки створюють досконаліші образи самих себе для соц мереж, суспільства і самих себе. Набагато складніше проникати в приватне не ідеальне і правдиве життя. Не так багато людей готові бути щирими на камеру. Фотографія дуже тонкий інструмент, вона не є об’єктивною та може насміхатись. Мені було важливо зробити дослідження однієї людини, маленької та непомітної для світу, не захищеної, але важливої у своїй людяності і показати це у фотографіях. Моментальна фотографія відворює принцип дегеротипії, кожний відбиток існує в єдиному екземплярі, як і людина.
Зараз я працюю над art book, який складатиметься з оригіналів instax.