Троє студентів “MYPH” номіновані на премію “Leica Oskar Barnack Award 2025” Cергієм Мельниченком

Серед них в цьому році і Сергій Мельниченко (переможець Leica Oskar Barnack Award Newcomer 2017), котрий номінував на премію проєкти трьох фотографів з MYPH - Олексія Чарєя, Станіслава Остроуса і Артема Гумілевського.

Олексій Чарєй

Український фотограф-документаліст та військовослужбовець Збройних Сил України. Як автор, він сфокусований на спостереженні і документування історій особистостей у складних життєвих обставинах. Його герої проявляють активну життєву позицію і звищуються над обставинами, або є жертвами обставин і несправедливості та потребують допомоги. Це військовослужбовці, лідери громадського протеста, діти що страждають від насильства та несправедливості, люди які живуть на прифронтових територіях. Важливий наголос в роботах Олексія - пошук поетичності та надії навіть в історіях жорстокості та страждання. Зображення краси людини і світу.

Він активний автор, з моменту мобілізації до Збройних Сил в 2022, Олексій знімає декілька проєктів пов’язаних з темою війни. Зокрема - “Власний Вергілій” про шлях цивільної людини у війську, “Тиша” про відчуття ординарності життя в умовах обстрілів, що не припиняються, “Раптовий острів” про жителів прифронтових територій, “Культ невдячності” про роботу військових саперів та інші.

Отримав вищу освіту по спеціальності “прикладна математика” в КНУ ім Тараса Шевченко в 2023 році. Пройшов навчання в школі MYPH в 2021, та проходить новий курс MYPH 10.0 (2024-2025) зараз.

Власний Вергілій (2022 - продовжується)

Це історія про пошук життєвих сенсів, справедливості і життєвої краси, цивільних людей, які взяли в руки зброю, щоб захистити свою Землю, рідних і спосіб життя.

Про прагнення до світла, попри зіткнення з смертю, руйнуванням, зрадою, байдужістю. Герої проєкта - військовослужбовці, які живуть своє життя, посеред бойових дій, або на навчанні чи ротаціях. Вони йдуть, в супроводженні невидимого власного Вергілія, споглядаючи кола пекла. Ті в кого стане сили - зроблять висновки і знайдуть свій особистий шлях до світла.

Станіслав Остроус

Фотограф, викладач. Працює з документальною та арт фотографією, використовуючи переважно аналогові технології. Учасник основної експозиції фестивалю «Batumi Photo Days» (2016 – 2019).Член MYPH. Член UPHA, член UAPP. Виставлявся в Україні, Німеччині, Грузії, Вірменії, Польщі, Кореї, Литві. Шорт-лист PhotoCULT 2019. Стіпендія Генріха Бьоля у 2024р. Його фотографії знаходяться у приватних колекціях в Україні, Польщі, Швейцарії, Литві, Австралії, Сполучених Штатах Америки. Викладає фотографію у ХДАК (Харківська Державна Академія Культури), а також у школі концептуальної та арт фотографії MYPH. Наразі живе та працює у місті Харків, Україна.

Мирні

Прифронтові та деокуповані території Донецької, Харківської та Херсонської областей. Села й містечка під постійними обстрілами.
Магазини зачинені. Електрика - за графіком, зв’язок майже відсутній.
Ті, хто мав змогу — виїхали. До родичів, до Європи, будь-куди, аби тільки подалі від війни.
Залишилися самі знедолені. Ті, кому не має за що і немає куди їхати. Вони зневірені, дезорієнтовані, розгублені. В більшості ПТСР.
На парканах вони пишуть: «Тут живуть мирні», — з надією, що це їх врятує.
Вони точно знають, скільки секунд від «виходу» до «прильоту». Від цих секунд залежить їхне життя.
Вони — заручники війни. Її жертви. Війна розбила їхні домівки. Зруйнувала долі.
Позбавлені ілюзій, вони звикли до війни. Війна стала їхньою буденною реальністю.

Артем Гумілевський

Український фотограф та візуальний митець із Миколаєва, чия творчість досліджує ідентичність, стійкість та емпатію. Він розпочав кар'єру митця у 2019 році, після тривалого досвіду роботи в управлінні та консультуванні у сферах сільського господарства, культури, освіти та спорту.

Як випускник школи концептуальної фотографії MYPH, Артем брав участь у понад 80 групових та персональних виставках по всьому світу, а його роботи зберігаються у провідних колекціях та музеях, зокрема в колекції Гриньових та Музеї Харківської школи фотографії. Він є переможцем премії Global Peace Photo Award 2022 року.

Його перший великий проект «Велетень» («Giant») був зосереджений на дослідженні тілесності, тоді як його проект «Коріння» («Roots»), створена під час війни, досліджує теми національної ідентичності та стійкості через символізм українських традицій.

«Моя мета — показати світові, що означає бути українцем», продовжуючи працювати над новими проєктами, що розкривають дух та силу України.

Руки, що пахнуть хлібом

Це не просто історія про аграрний сектор під час війни. Це розповідь про тихий спротив та невидимий героїзм. Не на полі бою, а на пшеничних ланах, де руки щодня торкаються землі, щоб країна жила.Пшеничні вінки на їхніх головах поєднують дві традиції — українську, де вони символізують добробут та зв'язок із землею, та античну, де ними вінчали переможців і героїв. Тут вони уособлюють витривалість та відданість тих, хто продовжує працювати попри гуркіт вибухів.Іноді героїзм — це не вчинок, а вибір. Вибір сіяти, збирати врожай та підтримувати життя, коли довкола руйнація.

«Руки, що пахнуть хлібом» — це не просто історія про підприємство; це роздум про людську природу. Це про силу, яка полягає не в зброї, а в простому, непохитному рішенні залишатися людиною.

Як і в попередні роки, відомі куратори, власники галерей, арт директори, фоторедактори, а також численні фотографи з усього світу, використовуючи свій індивідуальний досвід та експертизу, номінуватимуть до трьох фотосерій, кожна з яких має містити від 15 до 20 знімків. Єдина вимога до номінацій — фотографії мають бути документального або концептуально-художнього характеру й стосуватися взаємозв’язку людини з навколишнім середовищем. Ця гуманістична концепція є постійною рисою конкурсу LOBA з моменту його заснування у 1979 році — саме тоді Оскару Барнаку, розробнику першої Leica (Ur-Leica), ім’ям якого й названо премію, виповнилося б 100 років.

Премія Leica Oskar Barnack Newcomer Award, яка з 2009 року доповнює головну категорію, вручається фотографам віком до 30 років. Як і раніше, номінанти обиратимуться у співпраці з міжнародними установами та коледжами, які подаватимуть свої кандидатури.

Після розгляду всіх заявок, п’ятиособове міжнародне журі зустрінеться наприкінці квітня у штаб-квартирі Leica Camera AG у Ветцларі. Із шорт-листа до дванадцяти серій вони оберуть переможців LOBA 2025 у головній та новаторській категоріях.

Упродовж літніх місяців усі серії зі шорт-листа будуть представлені на сайті LOBA. Оголошення переможців та церемонія нагородження в обох категоріях відбудеться у Ветцларі у жовтні 2025 року.

Репутація премії LOBA продовжує зростати, а її фінансова підтримка робить її однією з найважливіших міжнародних нагород у світі фотографії. Головний приз — 40 000 євро та обладнання Leica на суму 10 000 євро; новатор отримає 10 000 євро та Leica Q3. Крім того, серії переможців і номінантів із шорт-листа буде представлено на мандрівній виставці, яка спершу відкриється в музеї Ернста Ляйца у Ветцларі в жовтні. Згодом серії експонуватимуть у галереях Leica та на вибраних фотофестивалях по всьому світу. Серії двох переможців і всі проєкти зі шорт-листа також буде докладно представлено в супровідному каталозі.

Журі 2025